Якою буде весна 2015?
Як могли переконатися наші читачі, попередній довгостроковий прогноз зимової погоди, виявився вдалим – спостереження вказали на теплу і безсніжну зиму. Спробуємо за допомогою народних прогнозів визначити, якою буде цьогорічна весняна погода.
Оскільки весняний сезон найбільше впливає на врожай, саме весняні прикмети склали більшу частину народних прогнозувань. У давні часи українці не надто розрізняли весну та літо, тому народні прогнози щодо цих сезонів здебільшого йдуть паралельно, тобто одні й ті самі прикмети стосуються іноді весняної погоди, а іноді – літньої.
Перші весняні прогнози пов’язані зі святом Стрітення (15 лютого), днем, коли, за віруванням наших предків, відбувалася зустріч Зими та Весни. Вважалося, якщо у цей день буде так тепло, щоб аж зі стріхи капало, то й весна буде рання та тепла. Цього року на Стрітення погода була несонячна, прохолодна, що є першим сигналом до того, що вся весна буде такою.
Читайте також: Коли зима з літом стрічається
Важливе значення у прогнозуванні погоди надавалося межовим точкам календаря, коли одна пора року змінюється іншою. Так, за народними уявленнями, весна починалася зі свята Євдокії (Явдохи), яке припадає на 14 березня: «Євдока – то первий день весни» (с. Кропивники Шацького р-ну Волинської обл.). На півночі Київщини мені вдалося зафіксувати давньослов’янську назву цього свята – Плющиха, яка походить від того, що сніг починає «плющити», тобто танути, зменшуватися, ущільнюватися. «Вже Одюшки покажуть, яка погода буде. Як на Одюшки тепло, то і лєто буде тепле» (с. Підлуби Ємільчинського р-ну Житомирської обл.). На Явдохи українці спостерігали за вітром, адже існувало переконання, що напрямок вітру у цей день визначає його напрямок протягом найближчих кількох місяців. Вважалося, що вітри зі сходу та півночі приносять посуху, холод, швидко висушують вологу в землі, а вітри із заходу та півдня приносять дощ: «На Явдоху дивились на вєтьор, шоб знать яке лєто буде: тепле чи холодне» (с. Колки Дубровицького р-ну Рівненської обл.). У цьому році вітер на Явдоху був переважно північно-східний, тобто, як кажуть в народі «з холодного краю».
Читайте також: Якою буде зима 2015?
День Сорока мучеників (22 березня) займав вагоме місце у метеорологічному календарі українців, що ймовірно пов’язано з весняним рівноденням. За народними уявленнями на цей час весна вже мусила остаточно перемогти зиму, проте зустрічалися вірування, що «Сорок Святих ще скинуть сорок лопат снєгу» (с. Мелені Коростенського р-ну Житомирської обл.).
Напевне, кожен із читачів добре пам’ятає кінець березня у 2013 р., коли Київ буквально засипало снігом. Зі святом пов’язували також магічне число – сорок. Українці вірили, що 22 березня сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, а з вирію прилітає сорок жайворонків. На більшості території України побутує прикмета: «Кажуть, як на Сорок святих мороз, дак і ще сорок морозов буде, а як не буде, дак одишли» (с. Козацьке Бобровицького р-ну Чернігівської обл.). Цього року вранці 22 березня був невеличкий приморозок, тож очікуємо тривалих холодів.
Попри те, що свята Стрітення, Явдохи, Сорок Святих пов’язували з перемогою весни над зимою, остаточною межею, коли тепло мало цілковито подолати холод, вважався день Святого Олексія, якого називали Теплим (30 березня). У цей час починався льодохід, що його на Поліссі пов’язували його з нерестом риби та початком риболовлі. «Як холодно на Теплого Олексія, то буде ще холодно, а як уже тепло, то буде тепло» (с. Кам’янка Березнівського р-ну Рівненської обл.).
Читайте також: Великий піст
Народний досвід прогнозування погоди не обмежувався лише календарними прикметами, а передбачав комплексний підхід та додаткові спостереження за флорою та фауною.
Спостерігаючи за живою природою, українці неодноразово перевіряли на практиці прикмети погоди, щоб скласти достовірні прогнози на все літо. Пробудження природи після зимового сну було важливим показником у довгостроковому прогнозі. Звертали увагу, яке дерево першим розвивалося – вільха чи береза. «Єслі береза розводиться раньше, знай, шо літо буде сухе. Єслі береза розводиться разом із гольшиною, буде літо перепадисте, но єслі гольшина розов’ється раньше берези, буде літо мокре» (с. Романівка Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл.). Прогнозували наступне літо за весняним сокоходом (виділенням соку з дерев): «Мало соку березового йде до сухохо року» (с. Красятичі Поліського р-ну Київської обл.).
Гарними синоптиками вважалися бджоли. Вони мають чудовий зоровий апарат, винятковий нюх, наділені різноманітними механорецепторами, які сприймають вологу та температуру, завдяки чому миттєво реагують на погодні зміни. Найбільше українці спостерігали за часом першого вильоту бджоли. «Як пчола вилетіла до Благовіщення, то послє Благовіщення буде холод – скільки раньше вона вилетит, то те одседит» (с. Дідковичі Коростенського р-ну Житомирської обл.). Цього року бджоли вилетіли ще на початку березня, що свідчить про подальше похолодання у квітні.
Отже, спираючись на народний метеодосвід українців, можемо зробити висновок, що цьогорічна весна має бути сухою та прохолодною, але зауважте, що даний прогноз робився на основі спостережень у Києві та області, тож може не відповідати погоді в інших регіонах.
Народний календар
Випадкове фото
