Чому медовий місяць називається медовим?

Мед на столі, поруч з іншими атрибутами для вбирання молодої. с.Старі Богородчани Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. Фото з приватного архіву автора

Перший місяць подружнього життя в багатьох культурах світу прийнято називати «медовим». Існує кілька версій щодо походження цієї назви. 

За однією з них, ключовим у даному визначенні вважають слово «місяць» (у значенні «супутник Землі»), який, перебуваючи уповні, сприяв щастю молодих. Водночас існують прихильники іншого пояснення, які пов’язують виникнення вислову «медовий місяць» із семантикою меду як продукту, що позитивно впливав на чоловічу потенцію. Остання версія знаходить підтвердження і серед дослідників символіки весільної обрядовості українців.

Мед належить до найпоширеніших ритуальних атрибутів українського весілля, який наділявся як природними, так і символічними еротичними якостями.

Подекуди частування медом на весіллі свідчило також про заможність родини, яка пригощала гостей. Однак на більшості території України цей продукт залишався обов’язковою складовою ритуальних дій незалежно від достатку батьків, чиї діти одружувалися.

Дослідники у різний час фіксували використання меду під час заручин, коровайного обряду, вінкоплетин, підготовки до благословення молодих (розплетини, виряджання до вінця, частування молодих після шлюбу), зустрічі молодих батьками, весільної гостини у молодої, виряджання поїзда молодого по молоду, обряду комори та подальшої перезви, покривання молодої тощо.

Так, описуючи гуцульський весільний ритуал, В.Шухевич зазначав, що, у разі домовленості про шлюб, на заручинах наречених частували медом з однієї чарки, у яку вони одночасно опускали мізинці, після чого давали їх облизати своєму обранцю/обраниці, а після того по черзі усім присутнім. Староста тим часом промовляв: «Я вас благословлю так, аби вас ніхто не міг розщепити, як не розщепиш бджолу від меду» або «Хай ваша любов буде солодка як мед».

На Буковині, за свідченням У.Мовної, мати молодої навіть у наш час змащує її весільний вінок медом, бажаючи таким символічним актом щасливого шлюбу своїй доньці.

Хліб з медом

Використання меду під час випікання короваю засвідчують і численні фольклорні тексти. Зокрема, на Волині у весільних піснях присутній сюжет приваблення парубка «медком», який дівчина хоче випити разом із ним під яблунькою, очевидно, натякаючи тим самим на певну інтимну близькість:

Чом, чом не прийшов,
Як ще місяць не зійшов.
Тоді тебе принесло,
Як вже сонечко зійшло.
Прийди, прийди ти до мене,
Є гостинчики у мене…
Сядемо під яблунею,
Будем пити медок.

Обрядова практика зустрічі молодих хлібом (подекуди калачем) і медом широко побутувала з різними локальними відмінностями на теренах карпатського і прикарпатського регіонів, на Східному та Центральному Поліссі тощо. А от на Поділлі в хаті молодої на пошлюблену пару чекали на столі мед та смажена курка. Після частування молода намазувала мед на хліб і пригощала всіх присутніх.

Цікавий звичай щодо використання меду з метою засвідчення «чесності»/«нечесності» молодої був поширений до 60-х рр. ХХ ст. у с.Калмиківці Міловського району Луганської області: «Це як мене оддавали, так там було на другий день вранці повстають, оце ж же як переспить женіх із нєвєстою, встають і ото ж той – молодому становлять мед, в піалочкі в якійсь становлять меду, і придивляються, чи їв мед молодий чи нє: як їв, значить дівчина [«чесна». – С. М.] була, а якщо не їсть молодий той, значить, нє [«нечесна». – С. М.]».

Чимало сучасних дослідників пов’язують використання меду на весіллі з його широким семантичним навантаженням, скерованим на досягнення молодими щастя і благополуччя. Як символ солодкості, за народними уявленнями, він здатен наділяти молодих здоров’ям, багатством, щасливим сімейним життям, не останнє місце в якому займають статева насолода та сексуальна активність молодят. Очевидно, саме тому частування молодих медом в українців відбувалося не лише під час весільного ритуалу, а й впродовж усього першого місяця їхнього сімейного життя, який в народі отримав назву «медового». Адже відомо, що швидка поява дітей у молодої пари вказувала на повноцінність новоствореної сім’ї.

кандидат історичних наук