Що таке дримба?

• Дримба — це є старовинний гуцульський музичний інструмент, на якому грали наші предки, о. Ну, і зараз молодьож менше грає, а старші люди всьо-таки не забувають.
• (Грає на дримбі)
• Це мелодія з «Тіні забутих предкіу», яку я іграу у тищу девітсот шиісят четвертому році в столиці нашої України Києві. Ну, це були запісь звуку у кінофільм «Тіні забутих предків». Ну, звичайно, мене не знімали, але запісь звуку дримби весь мій. Після я працював кіномеханіком десіть рокіу в Бру́стурах, Прокуравах, Шешори, у Пістині частково. О, і коли я іграу цей кінофільм, зал людей був заповнений. І коли я переключауся з поста на пост, я почув свою дримбу, шо я іграю, то я забувся переключити з поста на пост так, шо мені з залу кричали: «Переключай! Шо ти там робиш?!»
• На дримбі вчилисі грати раньше, як то кажуть, діти. Не ішли на дискотеки до клубу, а більшість випасали худобу, там ягнята, і хто на сопілці грау. Ну, наприклад, батько мені купиу дримбу. Це було біля клубу в нас продавали на Анни зачєтіє, коли у нас храм (храмове свято — Т.П), ну там один дідок продавау дримбу. Я дуже дримбою захопиуси. Батько мені купиу, і я дома сам тренірувауся, ну батько мені показувау, батько тоже трошки грау на дримбі. От, і я дуже полюбиу дримбу. Я звичайно іграю на баяні, на акордеоні, ну дримба — моє хобі.
• В давнину на дримбах жінки грали, то був жіночий інструмент?
• Жінки більшість іграли, так, у нас був випадок, шо на дримбі весілля відограла баба старенька.
• Ціле весілля?
• Ціле весіллє на дримбі, тому шо вона наймила одного на скрипці грати, і по якійсь причині він не прийшоу, захворіу чи шо було, а тут сходятьсі, баба мала велику дримбу і всьо
• (Грає на дримбі).
• Треба дуже точно, шоб усі вугли були квадратні, шоб була точно та велика. Якщо її довіу до точного квадрата, тоді треба спеціально брати спеціальний верстат і загинається дрмба. Треба силу мати в руках, шоб її… Після береться спеціально такий верстатик…
• Шо Ви тепер робите?
• Тепер я закладаю язичок, є така ось пружна, от, люба пружина не підійде.
• Ще з польської?
• З польського, ну, з годинників старовітських таких, дауніх, теперішні не підійдут.
• Де берете цей матеріал?
• Ну матеріал це ше треба в старих дідіу, де є годинники, тоже збираю, де є колишні.
• Але це все на око робите?
• На око, так. Рука вже набита, і…
• Але Ви знаєте наперед, в якій тональності я дримба буде: нижче чи вище?
• Шо получиться.
• Шо виходить?
• Так, а після треба цей язичок заклепати. Отак, шоб він був точно там, має бути точно по центрі, ніде нічо не задівати. Тепер круглими кліщами, плакогубціми треба їх загнути.
• Скіки років вже робите їх?
• Ти знаєш, шо я десь рокіу чотири, ранше не, ну, п’ять рокіу, не робиу, була інша робота. Молодший був, їхав світами туда.
• Раніше грали, але на купованих грали?
• Так.
• Чи робили для себе самі?
• Ну, «Тіні забутих предкіу», то я на купованих там ще, а потому я вже стау сам.
• Ну це нижчий стрій, ну, в принципі уже вона готова, ну тут її ше треба на наждака, позапуцовувати, вдосконалити та як має бути.

Як грати на дримбі?

Дримбу тримають лівою рукою, вузький кінець кладуть на зуби, а звук викликається ударами пальця по сталевому язичку. Таким чином утворюється специфічне деренчання. Різні відтінки звуку досягаються за рахунок рухів язика і губ (що міняють об’єм ротової ями), а висота його залежить від техніки придихання. Звук дримби неголосний, добре чутний, насамперед, самому виконавцеві.