Марко Грушевський: документи і періодика

Персоналії
Середня Наддніпрянщина

У межах семінару 8 травня 2025 року у стінах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України до 160-річчя з дня народження відомого етнографа, громадського і церковного діяча Марка Грушевського кандидатом історичних наук Олексієм Дєдушем було продемонстровано низку архівних джерел та матеріалів періодики, що відтворюють окремі фрагменти походження і життєпису ювіляра. Розширену версію розвідки дослідник подає на науково-популярному сайті «Етнографія».

* * *

Марко Грушевський 25 квітня 1865 за ст. ст. у родині дячка Федора Івановича Грушевського і його дружини Маріанни Йосипівни. Хрещеними батьками були, що цікаво, не духовні, а худоліївські селяни Антон Тихонович Кононенко і Горпина Федорівна Перевізникова. 

 

Метричний запис про хрещення народженого 25 квітня 1865 ст. Марка у родині дячка Федора Івановича Грушевського і його дружини Маріанни Йосипівни. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр., арк.1445зв.-1446.

Одружився Марків батько Федір Іванович Грушевський зі своєю третьою дружиною Маріанною Йосипівною у дівоцтві Дишкант 5 листопада 1861 за ст. ст. у м-ку Медведівка. Власне, таким чином, матір майбутнього етнографа була не з духовного роду, що найчастіше практикувалось, а зі звичайного селянського роду. 

Метричний запис про вінчання 5 листопада 1861 ст. дячка церкви с. Медведівка Федора Івановича Грушевського третім шлюбом і селянки того ж села Маріанни Йосипівни Дишкант дівчини. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.3387, арк.395зв.-396.

Хоча перша дружина Федора Івановича була донькою священника с. Лубенці Опанаса Луцкевича, однак вона померла у віці 26 років від сухот 28 серпня 1857р. за ст. ст. у с.Худоліївка. 

Запис про перший шлюб дячка с. Красне Поле Федора Івановича Грушевського з донькою священника с. Лубенці Параскевою Опанасівною Луцкевич. 9 листопада 1852 ст. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.2791, арк.45зв.
Смерть першої дружини Федора Грушевського 28 серпня 1857 ст. ЦДІАК, ф.127, оп.1013, спр.212, арк.1202зв.-1203.

30 червня 1858 р. за ст. ст. Федір Іванович одружується вдруге на Марті Іванівній - доньці вже померлого на той час дяка Івана Лихнякевича з с. Новоселиця Чигиринського повіту. Але вона також невдовзі відійшла у засвіти.

Запис про другий шлюб Федора Івановича Грушевського з Мартою Іванівною Лихнякевич 30 червня 1858 р. ст. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.3202, арк.259р зв.
Клірова відомість 1858 р. церкви Св. Параскеви с. Худоліївка Чигиринського п-ту, де є родина дячка Федора Грушевського. Тут записана друга його дружина - Марта Іванівна бл. 1837 р.н. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.3810, арк.430зв.-431.

Сам Федір Іванович Грушевський народився 16 травня 1827 за ст. ст. у родині пономаря церкви с. Худоліївка Івана Петровича Грушевського і його дружини Горпини Семенівни. 

Метричний запис про хрещення народженого 16 травня 1827 ст. Федора у родині худоліївського пономаря Івана Петровича Грушевського. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.1590, арк.137.
Клірова відомість церкви с. Худоліївка 1844 р., де записана родина дячка Івана Петровича Грушевського, його дружина Горпина Семенівна і син Федір 16 р. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.3802, арк.17зв.

Батьки Федора – Іван Петрович і Горпина Семенівна у дівоцтві Чухало – побрались 4 лютого 1812р. за ст. ст. у с.Худоліївка. Знову ж бачимо перехрещення роду Грушевських з місцевими селянськими родами. Тому тут може бути закладена причина інтересу до простого народу Марка Федоровича, родина якого не була відірвана від традицій простих хліборобів. 

Метричний запис про вінчання 4 лютого 1812 ст. худоліївського пономаря Івана Петровича Грушевського і селянки Горпини Семенівни Чухало. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.1361, арк.159.

Іван Петрович Грушевський був сином дячка згаданого вище села Петра Даниловича і його дружини Любові Якимівни. Петро був спробував стати настоятелем парафії с. Худоліївка після вбивства розбійниками у районі міста Рівне пароха Івана Буримовича у 1796 р. Однак йому було відмовлено. Хоча документ про спробу отримати посаду дає нам цінні відомості про Данила Грушу.

Клірова відомість 1809 р. церкви с. Худоліївка, де записані дяк Петро Данилович Грушевський і його син пономар Іван. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.3783, арк.57зв.-58.
Клірова відомість 1801 р. церкви Св. Параскеви с. Худоліївка Чигиринського п-ту. У списку родина дячка Петра Грушевського і його син Іван бл. 1791 р. н. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.3782, арк.158зв.-159.
Ревізька казка 1797 р. духовних осіб церкви с. Худоліївка. ЦДІАК, ф.127, оп.1020, спр.6239, арк.70.
Відомість духовних осіб Чигиринського повіту 1796 р. ЦДІАК, ф.127, оп.1020, спр.6185, арк.48.
Посімейний список дячка церкви с. Худоліївка Петра Груші з ревізької казки духовних осіб Київської губернії 1795 р. ДАКО, ф.280, оп.2, спр.15, арк.536зв.

Братом Петра був Василь Данилович Груша-Грушевський – прадід відомого історика та державного діяча Михайла Сергійовича Грушевського. Обоє вони були синами священника с.Худоліївка Данила Груші, який помер близько 1777року.

Інформація про рік смерті священика Данила Груші (1777 р.) у справі про відмову його сину Петру зайняти посаду настоятеля церкви с. Худоліївка у 1796 р. після вбивства пароха Івана Буримовича у Рівненській окрузі Волинської губернії. ЦДІАК, ф.127, оп.546, спр.59, арк.1.
Посімейні списки 1798 р. дячка Петра Груші і його брата пономаря Василя Груші ЦДІАК, ф.127, оп.548, спр.87, арк.3а зв.
Свідоцтво, видане синам Данила Груші - Петру (прадіду Марка Федоровича), Івану і Василю (прадіду Михайла Сергійовича). ЦДІАК, ф.127, оп.546, спр.59, арк.9.

Однак після смерті батька його сини не відразу продовжили духовну справу свого батька, а тривалий час були звичайними селянами, про що свідчить належність братів Петра і Василя Груш до посполитих у сповідному розписі церкви с. Худоліївка за 1788 р. Ймовірно, повернутись до духовного стану Груш-Грушевських змусило зростання феодальних повинностей, які в останні роки Речі Посполитої значно зросли.

Сповідний розпис церкви с. Худоліївка 1788 р. з посімейним списком селянина Петра Груші і його брата Василя. ЦДІАК, ф.127, оп.1017, спр.58, арк.403.

Таким чином, Михайло Сергійович і Марко Федорович Грушевські є 4-юрідними братами, але, попри віддалену спорідненість, зберегли особисті зв’язки і спільні погляди.

Родинний зв’язок Марка Федоровича і Михайла Сергійовича Грушевських

* * *

 Матір Марка Федоровича походила зі звичайних худоліївських селян і з’явилася на світ 21 лютого 1841р. за ст. ст. Бабуся етнографа Домаха або Домникія походила з роду Пилипенків, про що свідчить відповідний запис у метричній книзі місцевої церкви за 1834р.

Метричний запис про хрещення народженої 21 лютого 1841 ст. Маріанни у родині поміщ. селянина Йосипа Пилиповича Дишканта і його дружини Домникії Гаврилівни. ДАЧкО, ф.561, оп.1, спр.11, арк.4зв.-5.
Метричний запис про вінчання 11 листопада 1834 ст. молодика Йосипа Пилиповича Дишкантенка і дівчини Домникії Гаврилівни Пилипенко. ДАЧкО, ф.614, оп.1, спр.3, арк.171зв.-172.
Посімейний список Пилипа Івановича Дишканта з ревізької казки 1811 р. селян поміщика Героніма Собанського м-ка Медведівки Чигиринського п-ту. Тут записаний син Йосип бл. 1805 р.н. ДАКО, ф.280, оп.2, спр.288, арк.1057зв.
Посімейний список Гаврила Пилиповича Пилипенка з ревізької казки 1811 р. селян поміщика Героніма Собанського м-ка Медведівки Чигиринського п-ту. ДАКО, ф.280, оп.2, спр.288, арк.1057зв.

* * *

Хотілось би окреслити окремі факти з біографії дружини Марка Федоровича – Марії Іванівни. Походила вона з родини священника с. Гречківка Івана Іларіоновича Ілліча. Звернення до клірових відомостей церкви цього села показали, що на момент народження Марії її батько був священником у с. Мліїв Черкаського повіту.

 

Клірова відомість 1914 р. церкви м-ка Таганча Канівського п-ту. Тут є дані про дружину Марію Іванівну у дівоцтві Ілліч та дітей: Галину 1901 р.н., Анатолія 1903 р.н. і Тамару 1905 р. н. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.966, арк.501зв.-502.
Клірова відомість кліру церкви с. Гречківка Черкаського п-ту 1891 р. ЦДІАК, ф.127, оп.1011, спр.3632, арк.18зв.–19.

Дійсно, у метричній книзі Троїцької церкви с. Мліїв є запис про хрещення 22 липня за ст. ст. народженої у той же день Марії у родині дячка Івана Іларіоновича Ілліча і його дружини Феодосії Яківни.

Метричний запис про хрещення народженої 22 липня 1874 ст. Марії у родині дячка Троїцької церкви м-ка Мліїв Черкаського п-ту Івана Іларіоновича Ілліча і його дружини Феодосії Яківни. ЦДІАК, ф.127, оп.1014, спр.290а, арк.526зв.-527.

Батьки Марії побрались 29 липня 1855 р. за ст. ст. у с. Мліїв. Феодосія Яківна була донькою місцевого дячка Якова Тихоновича Прокоповича.

Метричний запис про вінчання Івана Іларіоновича Ілліча і Феодосії Яківни Прокопович. ЦДІАК, ф.127, оп.1012, спр.3066, арк.257зв.

Цікавим є факт, що духовна родина Іллічів походить з села Кирилівка – батьківщини роду Тараса Шевченка. Їхнє родове прізвище  походить від священника Іллі Данилова - сина Данила Пахомієвича, який присутній у знаменитому списку прихожан кирилівської церкви 1767 р. (цей документ у свій час аналізував Михайло Сергійович Грушевський). 

Формулярний список дячка церкви с. Пединівка Іларіона Володимировича Ілліча 1825 р. ЦДІАК, ф.127, оп.1020, спр.7763, арк.3.
Сповідний розпис церкви с. Кирилівка 1808 р., де є роидна пономаря Володимира Ілліча і його син Іларіон. ЦДІАК, ф.127, оп.1015, спр.185, арк.628зв.
Сповідний розпис с. Кирилівка 1788 р., де є родина священника Іллі Данилова і його син Володимир. ЦДІАК, ф.127, оп.1017, спр.49, арк.61.
Заключна частина списку прихожан с. Кирилівка 1767р. Архивъ Юго-Западной россіи.Том 3.С.357-359.

* * *

Періодика про Марка Грушевського

Періодичні видання дають змогу пролити світло на окремі біографічні відомості про Марка Федоровича Грушевського.
У 1880 р. та в інші роки Марку як сироті виплачували певні суми для покривання витрат під час навчання у Черкаському духовному училищі.

Запис про отримання Марком Грушевським 50 крб. як сироті, учню Черкаського дух. училища у 1880р. Київські єпархіальні відомості. 1880. №32/33.

Водночас, у цих же єпархіальних відомостях є дані про складнощі з успішністю в Марка Федоровича. Зокрема у 1881 р. його залишили на другий рік, у 1882 р. він перездавав іспит з арифметики, у 1883 – з грецької мови та географії, у 1884 р. – з цивільної історії. Пояснити це можна не лише здібностями спудея, а й практикою занижувати оцінки учням, які навчались безкоштовно. Училищу та державі було не дуже вигідно утримувати за казенний кошт значну кількість таких учнів. 

Повідомлення про залишення на другий рік Марка Грушевського у 1881 р. Київські єпархіальні відомості. 1881. №30/31.
Запис про перездачу арифметики Марком Грушевським у 1882 р. Київські єпархіальні відомості. 1882. №16.
Повідомлення про перездачу Марком Грушевським іспитів по грецькій мові й географії у 1883 р. Київські єпархіальні відомості. 1883. №16.
Повідомлення про перездачу у 1884 р. Марком Грушевським іспиту по цивільній історії. Київські єпархіальні відомості. 1884. №14.

Попри все, 26 червня 1889 р. за ст. ст. Марко Федорович закінчує повний курс семінарії, і це відкриває йому шлях до кар’єри клірика. Отець Грушевський служить на різних посадах у київській Андріївській церкві, у Михайлівській церкві с. Суботів Чигиринського повіту. 

Повідомлення про закінчення 26 червня 1889 ст. Марком Грушевським повного курсу навчання у Семінарії. Київські єпархіальні відомості. 1889. №25/26.
Повідомлення про призначення 31 жовтня 1892 ст. Марка Грушевського псаломщиком Андріївської церкви м. Києва. Київські єпархіальні відомості. 1892. №22.
Повідомлення про звільнення 4 серпня 1894 ст. Марка Грушевського з посади псаломщика Андріївської церкви м. Києва. Київські єпархіальні відомості. 1894. №17.
Повідомлення про звільнення 4 серпня 1894 ст. Марка Грушевського з посади псаломщика Андріївської церкви м. Києва. Київські єпархіальні відомості. 1894. №17.
Повідомлення про призначення 9 червня 1897 ст. Марка Грушевського настоятелем у Михайлівську церкву с. Суботів Чигиринського п-ту. Київські єпархіальні відомості. 1897. №13.

У 1904 р. Марко Федорович стає місіонером 1-го благочинного округу, у зв’язку з потребою російської православної церкви боротись з сектанством, зокрема штундизмом. Попри привабливу посаду і навіть нагородження через рік набедреником, у 1906 р. виходить його критична стаття про методи боротьби з сектантами. Клірик критикує своїх колег через некомпетентість та нерозуміння сутності сект, які у своєму вченні часто вирішували кризові питання, які виникли у православ’ї. 

Повідомлення про призначення восени 1904 р. Марка Грушевського місіонером 1-го благочинного округу для спостереження за так званими “сектантами”. Київські єпархіальні відомості. 1904. №47.
Повідомлення про нагородження 13 січня 1905 ст. Марка Грушевського набедреником. Київські єпархіальні відомості. 1905. №7.
Заголовок статті Марка Грушевського з критикою антисектантського місіонерства і некомпетентності священиків. Київські єпархіальні відомості. 1906. №4.

Репресії імперської влади проти опозиційних груп, торкнулися і духовенства. Але Марко Федорович був у 1910 р. «за власним бажанням» переведений у містечко Таганча Канівського повіту. Для демонстрації лояльності був змушений також висвітлювати відкриття пам'ятника Олександру ІІ на новому місці служіння.

Повідомлення про переміщення 9 листопада 1910ст. Марка Грушевського за його проханням з с.Суботів Чигиринського п-ту у м-ко Таганча Канівського п-ту. Київські єпархіальні відомості. 1910. №47.
Стаття Марка Грушевського про відкриття 4 грудня 1911ст. пам’ятника Олександру ІІ в містечку Таганча Канівського п-ту. Київські єпархіальні відомості. 1911. №51/52.
канд. іст. наук, наук. співробітник відділу "Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів" ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України
Марко Грушевський, архівні матеріали, періодика