Страсній п'ятниці передує утреня під назвою "Страсті". Після відправи українці несуть запалену свічку додому, випалюють нею хрести над дверима, на сволоку. Цього дня постують, не працюють, дозволено лише пекти паски.
Календарні обряди
Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.
У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.
Українці-землероби бажали якнайшвидшого пробудження природи. Щоб прогнати холодну зиму, і прикликати весну, вони здійснювали спеціальні магічні дії, обряди та ритуали.
День Преображення Господнього в народі називали святом Спаса. За традицією у цей день святили фрукти (яблука, груші), мед, калачі, виготовлені з борошна нового врожаю.
Маковія – це народна назва християнського свята Макавейських мучеників. Цього дня у церквах проходило освячення хліба, колосся, а також зілля, садових квітів й головок маку.